Стара. Триптих

Глядите –
пьяненькая карга –
шастает,
шастает,
ШАСТАЕТ
по

…парковому
кругу!


Ветер вдувает ей в голову
морок и мрак….

В отраженном свете луны –
блистает
прихлёб–
из её
бутылки….

Счастлива –
до упаду –
что
хоть
этою ночью –
напрочь –
выжгла боль
смертных разлук….

Одиночества….

…И,
скособочившись,
козочкой,
топчется в па
подобия вальса….
А, может,
это пьяный гопак,
или
русская румба….

И орёт что есть мочи –
Идите, вы
все!
на ….
на….
на….!!!

С веток срывая,
…сонных
ворон….

* * *

Комком тополиного пуха к скамейке моей приближалась старуха –
берет, макинтош, ридикюль…. Роговые очки?!
Ну вот, подошла и, ко мне наклонившись, спросила она
церемонно и сухо: - Не занято? –
села, согнувшись, пространство вокруг придавив ощущеньем тоски….
Потом, распрямившись, глядела, глядела на небо….
Вдруг, вздрогнула!
После, закашлявшись, чуть не упала,
ко мне повернулась,
вдохнула
и
забормотала –
всё громче и громче она бормотала о чем-то своём,
теряя и вновь находя ту единую связь,
когда говоришь просто так …. Ни о чем?! Обо всем?!
…И время от времени вскрикивала.

- Зажилась!!!

Затихла….
Опомнилась….
Сжалась в хрустящий комок,
сухою ладонью прикрыла дырявый чулок,
а после чуть слышно.
- Уйдите….
Прошу Вас….
Уйдите….

* * *

Контора спишет. Ровеснице.

В стельку пьяные дела
и закрытая контора.
Жизнь – рогатого козла,
Вам любезная дала,
и к тому ж, трепла, и вора.
…И другой не будет жизни,
только эта, только эта –
раритет приоритета,
Благоверный Ваш… . При этом
Отдали вы всё отчизне –
До конца и не чинясь… .
И теперь, справляя тризны,
Проклиная щучью власть,
не надеясь на совдепию,
Опираясь на клюку,
Ковыляете за хлебом… .
Ох,
Да,
С сумою на боку.

...........................

Украинский вариант

..........................

Самотня

Дивіться,
п'яненька карга –
сновигає,
сновигає,
СНОВИГАЄ
по парковому колу!

Шурхає,
шурхає,
шурхає…

Вітер вдмухує в голову
їй
морок і мряку…

У відбитому світлі
місяця –
блищить
прицмок
з пляшки її…

Щаслива –
до знемоги,
що
хоч
цієї ночі –
геть –
випалила біль
усіх
смертних своїх
розлук…

Самоти…

Іііііііііііііі,
як уперта,
кізкою
тупцює
в па
подоби до вальсу…

Чи може,
це п’яний гопак
або румба угорська…

Іііііііііііііі,
Репетує, піддає жаху:
- Та, йдіть, ви всі,
на…
на…
на!!!

Зззззззззззз
гілок
...зриваючи
гай
воронів!

* * *

Стара

Хмарою пір'я лелеки
до лави моєї
стара наближалася...

Що це –
берет,
макінтош,
ридикюль...
Рогові окуляри?!
Ось, підійшла і, от, якось отак,
нахилившись до мене,
...суворо:
- Не зайнято? –
сіла, зігнувшись,
знесилена...

Потім,
здригаючись,
тикала, тикала пальцями в небо...

Раптом, захекавшись,
трохи не впала

...і,
до плеча прискіпившися,
забурмотіла...

Щось там вона бурмотіла...
Про що?
Ні про що?!

І про все...

І

...час від часу,
волала,
що
вже...

- Зажилася!!!

Потім, ущухнула...

Ось,
схаменулася,
стиснувшись в грудку хрустку...

Драну панчоху прикрила
долонею...

Після...

Ледь чутно.

- Підіть вже..

Підіть...
Перепрошую...

Геть!

* * *

Контора спише

Устілкою справа зшита
і печатка - падла за …
Доля – п'яного козла,
Вам безжалісно дала…
А до того ж, і трепла…

Розуміючи - на світі
іншої не буде долі,
лише ця,
при цьому – цвях!
Віддали Ви батьківщині –
що було і до кінця…

І тепер, у зустріч з тризною,
Учепившись за ціпок,
Шкандибаєте за хлібом…

З торбою, що б'є Вам в бік .

Ицхак Скородинский, 2006

Сертификат Поэзия.ру: серия 1014 № 48435 от 21.10.2006

0 | 3 | 2612 | 20.04.2024. 03:04:26

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []