Мої білі і вільні

Чорних віршів…

Ніколи, ніколи, ніколи!

Білобарвною хмарою линуть,

здригнувшись і сплутавшись вщент,

зграї верлібрів моїх,

що підганяються натхненно

та скипають поволі у пристрастях простору періодів своїх,

переплітаючи поривами завірюхи сенсів,

переливаючись в дзвінкий рій букв,

з яких ліплю натхненне

слово і слово, і слово…

І сплутавши клубок,

тихо тягну їх за нитку Аріаднину,

щоб сказати:

• Чорних віршів…

• Ніколи, ніколи, ніколи!

Ицхак Скородинский, 2016

Сертификат Поэзия.ру: серия 1014 № 122324 от 17.09.2016

1 | 2 | 1246 | 25.04.2024. 22:49:09

Произведение оценили (+): ["Тамара Воронцова"]

Произведение оценили (-): []